ПРОМІТ, ТА,
Проміт, та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 472.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРОМІТАТИ, ТА́Ю, ЄШ, →← ПРОМІРКУВАТИ, КУ́Ю, ЄШ,